Словарь української мови (1924)/шелеснути

by Борис Грінченко

◀ шелеснатий

Словарь української мови Борис Грінченко Ш шелеснути

шелест ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Шеле́снути, сну, неш, гл. 1) Однокр. отъ шелесті́ти. Зашелестѣть. Водою іде — не хлюпне; очеретом — не шелесне. Ном. № 24, стр. 291. 2) Плеснуть, упасть въ воду съ шумомъ. Треті півні кукуріку — шелеснули в воду. Шевч. 30.