Словарь української мови (1924)/шельма
| ◀ шельвія | Словарь української мови Ш шельма |
шельмованець ▶ |
|
Ше́льма, ми, об. 1) Бранное: шельма. К. ЧР. 396. Шевч. 136. Стоїть шельма розлучниця, з милим обнялася. Чуб. V. 185. 2) = Кадина. (Стрижевск.).
| ◀ шельвія | Словарь української мови Борис Грінченко Ш шельма |
шельмованець ▶ |
|
Словарь української мови — Ш
шельма
Борис Грінченко
1924
Ше́льма, ми, об. 1) Бранное: шельма. К. ЧР. 396. Шевч. 136. Стоїть шельма розлучниця, з милим обнялася. Чуб. V. 185. 2) = Кадина. (Стрижевск.).