Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шельмованець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шельмованець
Берлін: Українське слово, 1924

Шельмо́ванець, нця, м. 1) Клейменый черезъ палача (обрѣзываніе ушей). 2) Клейменый каторжникъ.