Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шепеляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шепеляти
Берлін: Українське слово, 1924

Шепеля́ти, ля́ю, єш, гл. Шепелявить. Він (жид) говорив по український не шепеляючи. Левиц. Пов. 179.