Словарь української мови (1924)/шепеляти
Зовнішній вигляд
◀ шепелявий | Словарь української мови Ш шепеляти |
шепіт ▶ |
|
Шепеля́ти, ля́ю, єш, гл. Шепелявить. Він (жид) говорив по український не шепеляючи. Левиц. Пов. 179.
◀ шепелявий | Словарь української мови Борис Грінченко Ш шепеляти |
шепіт ▶ |
|
Словарь української мови — Ш
шепеляти
Борис Грінченко
1924
Шепеля́ти, ля́ю, єш, гл. Шепелявить. Він (жид) говорив по український не шепеляючи. Левиц. Пов. 179.