Словарь української мови (1924)/шепіт
Зовнішній вигляд
◀ шепеляти | Словарь української мови Ш шепіт |
шепнути ▶ |
|
Ше́піт, поту, м. = Шепт. А про що ви шепоти ведете з наймичкою? Сим. X. Тілько Христя і розібрала з того шепоту. Мир. Пов. II. 100.