Словарь української мови (1924)/шепотинник

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ шепотильниця Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шепотинник 		шепотинниця ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Шепоти́нник, ка, м. 1) Пришептывающій. Черк. у. 2) Наушникъ. 3) Мелкій базарный торговецъ.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/шепотинник&oldid=467879