Словарь української мови (1924)/шепотинник
| ◀ шепотильниця | Словарь української мови Ш шепотинник |
шепотинниця ▶ |
|
Шепоти́нник, ка, м. 1) Пришептывающій. Черк. у. 2) Наушникъ. 3) Мелкій базарный торговецъ.
| ◀ шепотильниця | Словарь української мови Борис Грінченко Ш шепотинник |
шепотинниця ▶ |
|
Словарь української мови — Ш
шепотинник
Борис Грінченко
1924
Шепоти́нник, ка, м. 1) Пришептывающій. Черк. у. 2) Наушникъ. 3) Мелкій базарный торговецъ.