Словарь української мови (1924)/шепотинниця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шепотинниця
Берлін: Українське слово, 1924

Шепоти́нниця, ці, ж. 1) Наушница. 2) Мелкая базарная торговка. Мнж. 194.