Словарь української мови (1924)/шерестіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шерестіти
Берлін: Українське слово, 1924

Шересті́ти, щу́, сти́ш, гл. = Шелестіти. Як у стрісі воробейки шерестять; шерестіли, полетіли да й нема. Чуб. V. 557.