Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шибнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шибнути
Берлін: Українське слово, 1924

Шибну́ти, бну́, не́ш, гл. Однокр. в. отъ шиба́ти. Бросить, ударить. П'яному зараз шибне у думку. О. 1862. I. 72.