Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шибонути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шибонути
Берлін: Українське слово, 1924

Шибону́ти, ну́, не́ш, гл. Съ силой бросить, ударить. Останні слова гострим ножем шибонули в саме серце Чіпці. Мир. ХРВ. 405.