Словарь української мови (1924)/шилуватий
Зовнішній вигляд
◀ шило | Словарь української мови Ш шилуватий |
шильник ▶ |
|
Ши́луватий, а, е. О палкѣ, древесномъ стволѣ: съуживающійся къ одному концу, подобно шилу. Шилувата ліска на обруч не здатна. Камен. у.