Словарь української мови (1924)/шкаметка
| ◀ шкаляруща | Словарь української мови Ш шкаметка |
шкаметник ▶ |
|
Шкаме́тка, ки, ж. Отрѣзокъ отъ куска необработаннаго сукна, украденный сукноваломъ. Вас. 211. Як би ступареві не шкаметки, то погубив би від чобіт підметки. Вас. 212.