Словарь української мови (1924)/шкаметник
| ◀ шкаметка | Словарь української мови Ш шкаметник |
шкандиба ▶ |
|
Шкаме́тник, ка, м. Крадущій куски необработаннаго сукна (см. шкаметка); вообще воръ. Вас. 212.
| ◀ шкаметка | Словарь української мови Борис Грінченко Ш шкаметник |
шкандиба ▶ |
|
Словарь української мови — Ш
шкаметник
Борис Грінченко
1924
Шкаме́тник, ка, м. Крадущій куски необработаннаго сукна (см. шкаметка); вообще воръ. Вас. 212.