Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шкурка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шкурка
Берлін: Українське слово, 1924

Шку́рка, ки, ж. 1) Ум. отъ шкура. 2) Кожица на плодахъ. Як положиш кислицю у піч спектись, то шкурка на ній репне. Дещо. 3) Пленка. Пождіть, діти, поки Біг на кісіль шкурку натягне. Ном.