Словарь української мови (1924)/шкурка

by Борис Грінченко

◀ шкурина

Словарь української мови Борис Грінченко Ш шкурка

шкурлат ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Шку́рка, ки, ж. 1) Ум. отъ шкура. 2) Кожица на плодахъ. Як положиш кислицю у піч спектись, то шкурка на ній репне. Дещо. 3) Пленка. Пождіть, діти, поки Біг на кісіль шкурку натягне. Ном.