Словарь української мови (1924)/шкіродравець
| ◀ шкірка | Словарь української мови Ш шкіродравець |
шкіролупець ▶ |
|
Шкіродра́вець, вця, м. Разрывающій или обдирающій шкуру. Въ шутливомъ величаніи является эпитетомъ сапожника: Величаєм, тя, великий шкіродравче шевче. Гн. II. 65.