Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шкіролупець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шкіролупець
Берлін: Українське слово, 1924

Шкіролу́пець, пця, м. Облупливающій шкуры. Въ шутливомъ величаніи является эпитетомъ сапожника: Величаєм тя, шевче чоботоробче і шкіролупче. Гн. II. 214.