Словарь української мови (1924)/шлюбний
| ◀ шлюбити | Словарь української мови Ш шлюбний |
шлюбовий ▶ |
|
Шлю́бний, на, не, шлюбови́й, а́, е́. Вѣнчальный, свадебный. Шлюбна сукня. Хтось зірвав з мого плеча шлюбову квітку. Стор. М. Пр. 81. Шлюбна жінка. Законная, вѣнчанная жена.