Словарь української мови (1924)/шлюбити
| ◀ шлюб | Словарь української мови Ш шлюбити |
шлюбний ▶ |
|
Шлю́бити, блю, биш, гл. = Шлюбувати. Возьми сі тую, котру вірно любиш, що перед Богом і людьми шлюбиш. Гол. I. 347.
| ◀ шлюб | Словарь української мови Борис Грінченко Ш шлюбити |
шлюбний ▶ |
|
Словарь української мови — Ш
шлюбити
Борис Грінченко
1924
Шлю́бити, блю, биш, гл. = Шлюбувати. Возьми сі тую, котру вірно любиш, що перед Богом і людьми шлюбиш. Гол. I. 347.