Словарь української мови (1924)/шляхта
| ◀ шляховий | Словарь української мови Ш шляхта |
шляхтич ▶ |
|
Шля́хта, ти, ж. Шляхта, дворянское сословіе въ Польшѣ. Було шляхта знай чваниться, день і ніч гуляє, та королем коверзує. Шевч. 130. Ум. Шля́хтонька, шля́хточка.