Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шляхтюга

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шляхтюга
Берлін: Українське слово, 1924

Шляхтю́га, ги, м. Ув. отъ шляхтич. Подумають, що який шляхтюга. Св. Л. 188.