Словарь української мови (1924)/шмигнути

by Борис Грінченко

◀ шмигляти

Словарь української мови Борис Грінченко Ш шмигнути

шмигувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Шмигну́ти, гну́, гне́ш, гл. Шмыгнуть, удрать. Тоді розігналась саме на його, щоб його вбить, а він на бік шмигнув, а змія тоді в море так і затопилась. Рудч. Ск. II. 97.