Словарь української мови (1924)/шмигляти
| ◀ шмига | Словарь української мови Ш шмигляти |
шмигнути ▶ |
|
Шмигля́ти, ля́ю, єш, гл. Шнырять, бѣгать. Із льоху та в хату знай шмигляє. Шевч. 138. Шмигляв по морю, як циганус. Котл. Ен. IV. 28.
| ◀ шмига | Словарь української мови Борис Грінченко Ш шмигляти |
шмигнути ▶ |
|
Словарь української мови — Ш
шмигляти
Борис Грінченко
1924
Шмигля́ти, ля́ю, єш, гл. Шнырять, бѣгать. Із льоху та в хату знай шмигляє. Шевч. 138. Шмигляв по морю, як циганус. Котл. Ен. IV. 28.