Словарь української мови (1924)/шнуровиці
Зовнішній вигляд
◀ шнурований | Словарь української мови Ш шнуровиці |
шнурок ▶ |
|
Шнурови́ці, ви́ць, ж. Корсетъ. Продай, мамо, дві телиці, купи мені шнуровиці: в мене циці трясуться, з мене хлопці сміються. Закр. 75.