Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шнурований

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шнурований
Берлін: Українське слово, 1924

Шнуро́ваний, а, е. прич. отъ шнурувати. 1) Зашнурованный. 2) Увязанный веревками. 3) Шнуро́вані бро́ви = Брови на шнурочку. См. Шнурок. В неї брови шнуровані. Грин. III. 611.