Словарь української мови (1924)/шпетно

by Борис Грінченко

◀ шпетний

Словарь української мови Борис Грінченко Ш шпетно

шпиг ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Шпе́тно, нар. 1) Безобразно, гадко. 2) Аккуратно, опрятно. Кв. Ум. Шпетне́нько. Вбіралася шпетненько — шнурочок до шнурочка, гапличок до гапличка. МВ. II. 31.