Словарь української мови (1924)/шпиг

by Борис Грінченко

◀ шпетно

Словарь української мови Борис Грінченко Ш шпиг

шпигати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Шпиг, га, м. 1) Шпіонъ. Черк. у. Шпиг сю пісню пильно слухав. Мкр. Н. 11. 2) Костный мозгъ.