Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шпуля

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шпуля
Берлін: Українське слово, 1924

Шпу́ля, лі, ж. Цѣвка, шпулька, катушка въ самопрялкѣ, — на нее наматываются при пряденіи нитки. Я вже шпулю напряла. Пирят. у.