Словарь української мови (1924)/шпуляр

by Борис Грінченко

◀ шпуля

Словарь української мови Борис Грінченко Ш шпуляр

шпундра ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Шпуля́р, ра, м. У ткачей: инструментъ для наматыванія нитокъ на шпульку. Уман. у. Въ восточной Галиціи шпуляр то же, что и ремісник. Части его: слупки (у ремісника лаби), верете́но, замахове колесо, лучо́к. МУЕ. III. 14, 15.