Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шпуляр

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шпуляр
Берлін: Українське слово, 1924

Шпуля́р, ра, м. У ткачей: инструментъ для наматыванія нитокъ на шпульку. Уман. у. Въ восточной Галиціи шпуляр то же, что и ремісник. Части его: слупкиремісника лаби), верете́но, замахове колесо, лучо́к. МУЕ. III. 14, 15.