Словарь української мови (1924)/шпіг

by Борис Грінченко

◀ шпіальтер

Словарь української мови Борис Грінченко Ш шпіг

шпігувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Шпіг, га, м. = Шпиг. К. ЧР. 142. Прийшли у наше село два шпіги підослані від ляхів. Овруч. у.