Словарь української мови (1924)/штемпаль

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
штемпаль
Берлін: Українське слово, 1924

Штемпа́ль, ля, м. Одинъ изъ столбовъ, которые замѣняютъ фундаменть въ деревянной постройкѣ; на штемпа́лі кладутъ підва́лини. Уман. у., Гайсин. у.