Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/штил

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
штил
Берлін: Українське слово, 1924

Штил, ла, м. Ударъ. Та́к не догнав, так навкидяча кинув кийка, — доброго штила в спину дав. Харьк. у.