Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/штирити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
штирити
Берлін: Українське слово, 1924

Шти́рити, рю, риш, гл. Гнать. Раз чорт і штирив свиню. Мнж. 128.