Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/штип

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
штип
Берлін: Українське слово, 1924

Штип, пу, м. 1) Пыль. Зміев. у. 2) Перегорѣлая земля съ навозомъ, которой покрываютъ приготовленную для выжиганія углей кучу дровъ. Вас. 146. 3) Негодные остатки отъ перепряденнаго кло́чча (оческовъ конопли, льна), идутъ для пакли или въ отбросъ. Вас. 201.