Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/штрихало

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
штрихало
Берлін: Українське слово, 1924

Штри́хало, ла, с. Въ сказкѣ: палка съ заостреннымъ концемъ. Зробив добре штрихало.... та як штрихоне її, — так і наштрикнув. Грин. II. 199.