Словарь української мови (1924)/штрихало
Зовнішній вигляд
◀ штриха | Словарь української мови Ш штрихало |
штрихіль ▶ |
|
Штри́хало, ла, с. Въ сказкѣ: палка съ заостреннымъ концемъ. Зробив добре штрихало.... та як штрихоне її, — так і наштрикнув. Грин. II. 199.