Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/штрихіль

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
штрихіль
Берлін: Українське слово, 1924

Штри́хіль, ля, с. Инструментъ (родъ желѣзной лопатки) для оскабливанія шерсти при выдѣлкѣ кожи. Вас. 157. Черниг. у., Сумск. у.