Словарь української мови (1924)/штрихіль
Зовнішній вигляд
◀ штрихало | Словарь української мови Ш штрихіль |
штрихонути ▶ |
|
Штри́хіль, ля, с. Инструментъ (родъ желѣзной лопатки) для оскабливанія шерсти при выдѣлкѣ кожи. Вас. 157. Черниг. у., Сумск. у.