Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/штурхобочний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
штурхобочний
Берлін: Українське слово, 1924

Штурхобо́чний, а, е. Такой, при которомъ толкаютъ въ бока; переносно: рукопашный. Штурхобочний бой. Котл. Ен. IV. 47.