Словарь української мови (1924)/шуплаття
| ◀ шупити | Словарь української мови Ш шуплаття |
шуплядка ▶ |
|
Шу́плаття, тя, с. = Суплаття. Продала яку мала шустелину, шуплаття лишне. Г. Барв. 371. Шуплаття позбірай, от буде дощ. — Оддала дочку заміж та дала скриню й корову і надавала усякого шуплаття. Рк. Левиц.