Словарь української мови (1924)/шуркати
Зовнішній вигляд
◀ шурка | Словарь української мови Ш шуркати |
шуркнутися ▶ |
|
Шу́ркати, каю, єш, гл. = Штрикати. Вона ж мені з того всього шуркає до ока: ти поганий, ти п'яний, відсунься від бока. Чуб. V. 1066.