Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шустіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шустіти
Берлін: Українське слово, 1924

Шусті́ти, чу, тиш, гл. = Шелестіти. Листя шустіт. Вх. Уг. 277.