Словарь української мови (1924)/щабель
Зовнішній вигляд
Словарь української мови Щ щабель |
щаблюватий ▶ |
|
Щабе́ль, бля́, м. Перекладина въ передвижной лѣстницѣ, также въ полу́драбку. Рудч. Чп. 250. Чуб. VII. 403. Упала з драбини, щабель уломився.