Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/щаблюватий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Щ
щаблюватий
Берлін: Українське слово, 1924

Щаблюва́тий, а, е. Худой, съ выдающимися ребрами. Щаблювата кобила. НВолын. у.