Словарь української мови (1924)/щасливити

by Борис Грінченко

◀ щасливий

Словарь української мови Борис Грінченко Щ щасливити

щасливо ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Щасли́вити, влю, виш, гл. Осчастливливать. Благословля Господь покірних, великих і малих щасливить. К. Псал. 265. Щасливить поглядом і поглядом карав. К. МБ. XII. 269.