Словарь української мови (1924)/щасливити

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ щасливий Словарь української мови
Борис Грінченко
Щ
щасливити 		щасливо ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Щасли́вити, влю, виш, гл. Осчастливливать. Благословля Господь покірних, великих і малих щасливить. К. Псал. 265. Щасливить поглядом і поглядом карав. К. МБ. XII. 269.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/щасливити&oldid=461740