Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/щасливо

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Щ
щасливо
Берлін: Українське слово, 1924

Щасли́во, нар. Счастливо. Вони зачали жить добре, щасливо. Рудч. Ск. I. 92. Прощавай! — Щасливо! — такъ прощаются.