Словарь української мови (1924)/щебати

by Борис Грінченко

◀ ще

Словарь української мови Борис Грінченко Щ щебати

щебернути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Щеба́ти, ба́ю, єш, гл. Отщипывать, обрывать. См. Щипати. Наказувала, щоб з калиноньки цвіток не рвати, аби при горі тернок не щебати, аби на полі росу не щебати. Гол. II. 582.