Словарь української мови (1924)/щигликів
Зовнішній вигляд
◀ щиглик | Словарь української мови Щ щигликів |
щиглячий ▶ |
|
Щи́гликів, кова, ве. Принадлежащій щеглу, щегленку. Медвідь косу зачесав да йде сповідати, буде тую щигликову матір мордувати. Грин. III. 664.