Словарь української мови (1924)/щиголь
Зовнішній вигляд
◀ щиглячий | Словарь української мови Щ щиголь |
щикавиця ▶ |
|
Щи́голь, гля, м. Пт. Щеголъ, Fringilla carduelis. Ум. Щи́глик. Жвавий як щиглик. Левиц. Пов. 58. Думав собі щиглик громаду збірати. Грин. III. 663.