Словарь української мови (1924)/щипавка

by Борис Грінченко

◀ щипа

Словарь української мови Борис Грінченко Щ щипавка

щипак ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Щи́павка, ки, ж. 1) Насѣк. а) Хвостовертка, хищникъ, Staphilinus. Вх. Пч. I. 7. б) Дитикъ, водяной хрущъ, Dyticus. Вх. Пч. I. 6. 2) = Сікавиця. Вх. Пч. II. 19. 3) Приборъ для срыванія плодовъ съ дерева.