Словарь української мови (1924)/щипак

by Борис Грінченко

◀ щипавка

Словарь української мови Борис Грінченко Щ щипак

щипало ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Щипа́к, ка́, м. 1) Болѣзненный наростъ (напр. сифилитическій) во рту. Лубен. у. 2) Насѣк. уховертка, Forficula auricularia. Вх. Лем. 4 87. 3) Насѣк. жужелица, Carabus. Вх. Лем. 487. Ум. Щипачо́к.