Словарь української мови (1924)/щипак
Зовнішній вигляд
◀ щипавка | Словарь української мови Щ щипак |
щипало ▶ |
|
Щипа́к, ка́, м. 1) Болѣзненный наростъ (напр. сифилитическій) во рту. Лубен. у. 2) Насѣк. уховертка, Forficula auricularia. Вх. Лем. 4 87. 3) Насѣк. жужелица, Carabus. Вх. Лем. 487. Ум. Щипачо́к.