Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/щирина

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Щ
щирина
Берлін: Українське слово, 1924

Щирина́, ни́, ж. Самая средина, нетронутая средина. Инший б'ється й рубається не відступаючи, як мур.... инший загнавсь аж у щирину вражу. МВ. III. 56.