Словарь української мови (1924)/щирина
Зовнішній вигляд
◀ щирий | Словарь української мови Щ щирина |
щириця ▶ |
|
Щирина́, ни́, ж. Самая средина, нетронутая средина. Инший б'ється й рубається не відступаючи, як мур.... инший загнавсь аж у щирину вражу. МВ. III. 56.