Словарь української мови (1924)/щириця

by Борис Грінченко

◀ щирина

Словарь української мови Борис Грінченко Щ щириця

щирість ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Щири́ця, ці, ж. Раст.: а) = Щир. Вх. Пч. I. 8. б) = Щирей. ЗЮЗО. I. 111. Понад шляхом щирицею ховрашки гуляють. Шевч. 77.